08.07.2012 13:26
-
309
    
  3 | 4  
 © Оксана Корнієнко

Марновір’я

Єдина малесенька свічка

Прорізує темряву ночі.

То, певне, така дика звичка,

Що всі нарікають на порчу.


Невігластво ріже свідомість.

Від віри біжить марновір’я.

Голодному ж їсти натомість

Ніхто не подасть – божевілля…


За що ж нас судитимуть, люди?

За форму, чи, може, за сутність?

Тож хай у душі завжди буде

Христа всеблаженна присутність.



11.04.07

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.07.2012 19:41  © ... => Каранда Галина 

Шкода... :)

 08.07.2012 22:29  Каранда Галина => © 

))))) перечитала. і знову повторюю попередній свій коментар. доки життя носом не натицяло, в побиті люстерка і в зурочення не вірила. тепер вірю. і ні освіта, ні віра в бога цьому аж ніяк не заважають.

 08.07.2012 19:52  © ... => Каранда Галина 

Перечитайте вірш іще раз. Марновір`я - це сурогат віри, яке ні до чого (хорошого точно) не веде. Вибачте, це вже, мабуть, повчання з моєї сторони :). Просто прикро дивитися на людей, які Силу Божу ігнорують, але вірять у "СУПЕРСИЛУ" чорних котів, наговорів, побитих люстерок та пустих відер з-під сміття :)

 08.07.2012 15:50  Каранда Галина => © 

вірш хороший і правильний.
я до 20-ти років була матеріалісткою закоренілою. а потім життя прикрутило так, що враз повірила і в порчу, і в матеріальність слова, і в силу прокляття, і у "шептання".... знаю, що всі фізики на старість починають в бога вірити. так що, з одного боку, визнаю, що вірш гарний, з іншого, признаюся, що я марновірна і дуже "мнітельна" ( не знаю, як це правильно українською буде)

 08.07.2012 15:10  Деркач Олександр => © 

Гарний вірш, цікава тема