Марновір’я
Єдина малесенька свічка
Прорізує темряву ночі.
То, певне, така дика звичка,
Що всі нарікають на порчу.
Невігластво ріже свідомість.
Від віри біжить марновір’я.
Голодному ж їсти натомість
Ніхто не подасть – божевілля…
За що ж нас судитимуть, люди?
За форму, чи, може, за сутність?
Тож хай у душі завжди буде
Христа всеблаженна присутність.
11.04.07