Коханому про самостійність, або квартира по Луначарського
(перша зйомна квартира - життя окремо від батьків)
Ми знов з тобою вдвох у цій квартирі,
Де тиша розчиняє світ коралів
У зосередженості від проблем насущних,
Що виросли із втечі від дитинності.
Шляхом, що вірно пролягає в мирі,
Помноженім на спільність, наш кораблик
У плаванні повинен стать ведучим
За вектором простої доброчинності.
Ужгород, липень, 2010
