Кінь з моєї мрії
з рубрики / циклу «Чарівні коні»
Ніч вкладає тихі трави спати,
Чути колискову журавля.
Я ніколи не стомлюсь чекати
Чарівного білого коня.
В нього будуть золоті підкови,
Викупані в морі споришу...
Таємничу, найніжнішу мову
Я для нього вічно бережу.
І, коли ламає сили доля,
Гублячи усмішки навсібіч,
Вірю: кінь ще випустить на волю
З-під крила найщасливішу ніч.
Буде лити світло незбагненне
Із очей, світліших кришталю.
Я тоді забуду все буденне
І з конем у вирій полечу.
Тож чекаю ще коло віконця,
В ніч дивлюсь і виглядаю знов –
Скоро вже зійде гаряче сонце,
Червонястий блиск його підков.
