"Самотність"
з рубрики / циклу «Крокуючи життям...»
Живеш прекрасно і спокійно,
І друзів маєш і любов...
Та хтось псує це все постійно,
Набридли сварки, знов і знов!
Ну просто якось не виходить,
У мирі жити і в добрі,
Тоді як всі тебе виводять,
А ще, бажають зла тобі!!!
Скажу я чесно: "Вже дістало!!!"
І нерви зараз вже не ті!
Краще б умить всього не стало,
А я б лишивсь на самоті!
Один, неначе вітер в полі,
Як вільного польоту птах,
Чи хижий звір у злій неволі,
Який забув що значить страх...
Якому байдуже тепер,
Що шлях його в житті широкий,
Адже душею він помер,
Помер!!! Тому що одинокий...
