СОЛО НА ЦИТРІ
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
У хмарах дощових світає…
Дощ сум росить в думки з запасом,
Вступивши в зговір з хитрим часом,
На сполох серце калатає
Й лунке щось стугонить з ним разом.
Тополь нестримні верховіття
Полощуть сон в заграв палітрі,
А ніч щемить на зваби цитрі
Про те, що грициків суцвіття
Так срібно тріпотять на вітрі.
Про ніжне, зболене, неждане,
Тендітне, цвіт весняний наче…
Не стримуй, часе мій, диваче,
Ось-ось світанку мить настане,
Нехай ще цитри зваба плаче.
