На повний зріст перед швидкістю часу,на колінах перед чужими жінками.
Одягай свою маску, приховуй гримасу
і нічними, як завжди, прямуй хідниками.
Записуй слова, як завжди на коліні,
щоб вирвати образ з буденних лаштунків.
У дивних думок в’язкому сплетінні
ти знаходиш присмак чужих поцілунків.
Давай! Напиши! Розкидай словами.
Закинь нову загадку між рядками,
що все що ніби відбулось між вами
Не зникне навіть затершись роками.
Напиши ще про те, як ламаються мрії
і наскільки гарячі жіночі сльози.
Розкрий якісь надто інтимні події,
а потім відразу згадай про морози.
Ще розкажи наскільки це сильно
захоплюватись забороненим цвітом,
про те як знаходиш, слідкуєш пильно
і ламаєш їх своїм власним світом.
Зізнайся наскільки ти вмієш правдиво
говорити жінкам про справжнє кохання.
І як вони вірять словам. Це не диво,
бо то їх справжнє, відверте бажання.
А ще напиши - не шукав покаяння
за всі гріхи, що завжди з тобою.
Що життя це свобода, а не покарання
і все що важливо - лишатись собою.
Київ, 16,07,2012