17.07.2012 16:13
-
160
    
  - | 1  
 © Крісман Наталія

ДУША У ЖІНОЧОМУ ТІЛІ

Жінка? Ні! Я – Душа, що в жіночому тілі

Мусить крізь терня світів до зірок прориватись.

Хто і за що на цю Душу поставив печаті? 

З неба чатують всіх янголів погляди пильні.


Важко не зрадити власну Божественну сутність,

Надто, коли з моїх крил залишилося шмаття,

Добрій лишатись й тоді, як лунають прокляття,

В світі облуд повертатись до істин забутих.


Долі стрімка течія викидає на скелі,

Демони ринулись – прагнуть мене вполювати,

Болю рубіж перетнула, прорвала всі ґрати,

В пошуках вічних своєї під небом оселі.


Янголи очі відводять – не страшно спіткнутись.

В серці гірчить – це ж Душа омивається світлом!

В миті зневіри рятуюся в щирих молитвах,

Вірю – до неба крильми неодмінно торкнуся.


Долю напишу у віршах лише життєствердних

І розфарбую в палітрі барвисто-гарячій,

Буду всміхатись й тоді, як Душа моя плаче,

І без страхів в невідомість ступатиму твердо.


Знаю: я тільки Душа, що в жіночому тілі

Прагне крізь терня дійти до одвічного раю –

Лиш не затьмарити б світла, котре в мені сяє,

Лиш би не втратити янголів з неба прихильність!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!