18.07.2012 18:23

-

293

6 | 7

 © Оля Стасюк

Диво

з рубрики / циклу «Політичне»

Я чекаю тебе, моє диво із мрії.

Я чекаю, допоки хоч трошки жеврієш,

Або квітнеш чи млієш,

Або стелишся полем.

Може, щастя у житі?

Колосками налитими в світлі прожити,

І, як жайворонок, любити.

Я не знаю, я просто чекаю ще дива.

Це не осінь звичайна, банально-красива,

Ще й журлива.

Я не хочу кохання з розлукою й болем,

Краще житом згоріти в пожежі на полі,

Але бути на волі.

Це не диво, це – сіра буденність свавілля,

Коли щастя ховати потрібно в підпілля,

Божевілля...

Я чекаю й діждусь, чомусь добре це знаю....

І життя все на диво чарівне кидаю...

Покохаю...