Тетяна Белімова А ти прийдеш в час божевілля
Коли вже туга мозок виїсть.
Годинник пізнього застілля
Укаже стрілкою зрадливість.
Прийдеш, коли свіча розтане,
І ранок розсупонить ніч.
Такий нежданий і незваний,
Лише тепер розчувши клич…
Прийдеш, щоб світ доруйнувати…
Прийдеш! Не зможеш не прийти!
Тепло очей захочеш взяти,
І знов кохання тут знайти…
Хай попіл мрій захмарює твій шлях,
Та ти вернешся по своїх слідах!
Київ, Лютий 2012
27.02.2012 21:40 Сашко Новік => © |
 ну це моє таке сприйняття. по відчуттям. окремо стоять як підсумок, і якось різко. не переживайте, сонет гарний |
27.02.2012 15:44 © ... => Сашко Новік |
Чому ляпас? Не думала, що це так буде сприйматись. |
25.02.2012 15:44 Сашко Новік |
цікава штука-сонети. якось раніше не звертав уваги. чи таких не читав. останні двя рядки наче ляпас, прикольно |
23.02.2012 13:16 Тетяна Чорновіл => © |
 Я також про це не раз думала!!! І головне - без всяких особливих думок може зруйнувати, щоб просто поглянути на реакцію! ((( |
23.02.2012 13:09 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую! Часто так буває, що навіть кохаючи руйнують. Мабуть, світ чоловічих цінностей є таким... |
23.02.2012 12:45 Тетяна Чорновіл => © |
Правильно! Повернеться не щоб доруйнувати... а щоб вкотре знайти кохання! Успіхів Вам! І мужності! |
23.02.2012 12:15 © ... => Деркач Олександр |
Дякую! |
23.02.2012 08:36 Деркач Олександр => © |
 Кажуть - вернувся значить ваш, ні - значить не був вашим. |