19.07.2012 16:03
-
255
    
  6 | 7  
 © Сашко Новік

Відчинено

з рубрики / циклу «Задумуючись»

Коли в душі зростає порожнина, 

вмикається енергії збереження закон: 

що зникло десь, повинно десь з`явитись, 

сповняє тоді груди силікон. 

Коли чуття твої мов холодом опалені, 

і думаєш кого б іще тобі хотілось мати, 

тоді разом із геніталіями, 

огорне серце тобі латекс. 

Коли ти замикаєшся у собі, 

тримаючи образу на весь білий світ, 

то розум твій тоді зтриножить 

полівініл хлорид. 

І тому, як би не було часом боляче, 

що навіть не стримати крику, 

крізь перепетії різні проходячи 

намагаюсь лишатись відкритим. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.07.2013 19:58  Каранда Галина 

просто витягну...

 21.07.2012 15:16  Тетяна Чорновіл => © 

Тривожний вірш, хоч я з тими матеріалами і відчуттями не дуже знайома! Сподобався все одно!

 20.07.2012 22:41  Деркач Олександр => © 

Сила! Слава силікону, латексу і особисто від мене - ПВХ, стільки зароблено з його допомогою! ...Текст бомбезний!

 20.07.2012 20:33  Автор Невідомий 

Добре, якщо серце огортає тільки латекс.

 19.07.2012 23:03  Лідія Яр => © 

без формул, тому мені тупенькій більш зрозуміло.
ти унікум, теми(повторююсь) незатягані, а писати намагаєєшся
ніби то так (недбало, чи що?) але завжди є там щось справжнє, глибинне.Саме такий тут останній куплет. Тут відчувається твоя душа.
Якщо щось зверзла не те, що треба, то сорі.. Така я противна.
плюсую.

 19.07.2012 19:08  Юрій Шеляженко => © 

У цих рядках щось є від блискучої пластмасової поверхні. Цікавий дизайн для таких почуттів.

 19.07.2012 17:08  Каранда Галина => © 

"тук-тук- откройте...."
хм... а логічно ж ти все обгрунтував... проти законів збереження не попреш... сподобалося. дуже...

 19.07.2012 16:31  Оля Стасюк 

Полівініл хлорид - штука небезпечна, це знаю, вірш прикольний, розділовими знаками порадував - виправляєшся:)