Прогулянка
з рубрики / циклу «Промені сонця. Літо»
Прогулянка в мріях і парком
У затишку дуба і клена,
Де сиза осика-бунтарка
Із вітром удвох, наречена.
Розгонять точену дрімоту
Туди, де галявина, квіти.
Кущі, мов казкові істоти
Із-далеку будуть леліти.
Сховався там сонячний промінь
і щось пригадалось, мрійливе.
Під щебети, співи і гомін
Блукають невидимі сили.
І ху́ха, спіймала за ногу,
Не видно, а міг не почути -
Бо пташка, згубивши тривогу,
Співає весела, без смути.
І Мавок зелені скрізь коси
Простелені, всюди тут долі.
Рівненькі, духмяні покоси -
то зачіска в них мимоволі.
Приваблюють поглядом, ніжно
В безмір’я-безкрайності літа
Алеями й в мріях суміжно,
Йдемо, щоб думками летіти.
18.07.2012
