26.07.2012 17:21
-
203 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Крісман Наталія

ТЕАТР "ЖИТТЯ"

Незнані людям задуми Творця

І неосяжність світу незбагнена.

Ми є усі акторами на сцені

Театру, що ім`я йому  "Життя".


В нім режисер сплітає у вінок

Непоєднане – віру та зневіру,

Буття яскраве – існування сіре,

Бездумність і шалений вир думок.


Сліпучий промінь тне небес блакить,

На світло дня лягає темінь ночі

І чорним круком дивиться нам в очі,

Тамуючи за снами ненасить.


Гірський струмок, напившись досхочу,

Зринає враз стосильно й стоголосо

І розриває плоть землі в покоси,

Задобрюючи бога від дощу.


І холод зим роз’ятрює вогонь

Гарячих душ, залюблених у волю,

В театрі цьому біль зціляють болем,

А самоту – теплом своїх долонь.


Там у безсилих зроджується сила,

Що вісь земну спроможна відхилить,

Тамують за любов`ю ненасить

Усі, хто прагне лету і окрилень...


Незнані досі задуми Творця,

Що є в театрі цьому режисером.

Приходьте - там завжди відкриті двері,

Театр чекає нового гравця!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись