26.07.2012 17:21
-
437
    
  1 | 1  
 © Крісман Наталія

ТЕАТР "ЖИТТЯ"

Незнані людям задуми Творця 

І неосяжність світу незбагнена. 

Ми є усі акторами на сцені 

Театру, що ім`я йому – "Життя". 


В нім режисер сплітає у вінок 

Непоєднане – віру та зневіру, 

Буття яскраве – існування сіре, 

Бездумність і шалений вир думок. 


Сліпучий промінь тне небес блакить, 

На світло дня лягає темінь ночі 

І чорним круком дивиться нам в очі, 

Тамуючи за снами ненасить. 


Гірський струмок, напившись досхочу, 

Зринає враз стосильно й стоголосо 

І розриває плоть землі в покоси, 

Задобрюючи бога від дощу. 


І холод зим роз’ятрює вогонь 

Гарячих душ, залюблених у волю, 

В театрі цьому біль зціляють болем, 

А самоту – теплом своїх долонь. 


Там у безсилих зроджується сила, 

Що вісь земну спроможна відхилить, 

Тамують за любов`ю ненасить 

Усі, хто прагне лету і окрилень... 


Незнані досі задуми Творця, 

Що є в театрі цьому режисером. 

Приходьте - там завжди відкриті двері, 

Театр чекає нового гравця!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!