26.07.2012 15:28
-
123 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Крісман Наталія

Небо кличе

(Присвята світлій пам`яті Коханого)

Весняна повінь

зболілу душу

заполонила,

пташиний гомін

мене зворушив,

мов голос милий.

З далеких далей,

молю – "Озвися

відлунням грому,

щоб всіх печалей

могла зректися,

прогнати втому!

Хай подих вітру

мені шепоче

про тебе, Милий,

я сльози витру

для Тебе хочу

зростити крила...".

Літаю в висі

на хвилях марев,

аж по під хмари.

Молю – "Озвися

до мене зараз,         

ким серце марить!".

Яскравий промінь 

мене торкає

цілунком ніжним.

Я йду додому

за небокраєм

так дивовижно.

Спочине серце

моє зболіле

в розлуці вічній.

Всі грані стерто.

Здіймаю крила.

Вже небо кличе...



2001 р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.07.2012 16:23  © ... => Каранда Галина 

На жаль, від втрат ніхто з нас не застрахований... Дякую, Галино! 

 26.07.2012 16:03  Каранда Галина