знайшлася якась добра душа, хоч якось вставили Литвинова... мабуть, стару домашню касету оцифровували... а в нас не збереглося...а було повно ж записів, прямо з телевізора через мікрофон на "Весну" писали...
хм... сьогодні вже є фотки в неті.... виявляється, щоб про людину згадали, їй треба померти...
27.07.2012 13:44 Серж
Пам"ятаєте, в часи, коли виступав Анатолій Литвинов, все українське як би і не забороняли, проте і не вітали. Проте такі метри, як Литвинов, Сова, Тарапунька з Штепселем (Тимошенко і Березіним) змогли і тоді доступними методами так би мовити відстоювати і пропагувати і українську культуру, і мову, і літературу. Слава Богу, хоч у роки незалежності нагородили орденом за заслуги. Вічна пам"ять Анатолію Васильовичу
27.07.2012 11:25 Ірина Затинейко-Михалевич
Чи несмішними стали гуморески? Нас вчать сміятись з торту у лице…дуже зворушливо, правдиво...насправді - нам замінили істинний гумор гумовим гумором, квартальним, шоуменним...Вражаєте реальністю, Галино, як і завжди!!!
27.07.2012 10:37 Володимир Пірнач
І я його пам"ятаю, коли був малим дивився його по телевізору, звісно сміявся, пам"ятаю тільки гуморески, але не пам"ятаю про що, згадав його тільки коли побачив фото. Вічна пам"ять..
27.07.2012 09:14 Деркач Олександр
27.07.2012 08:48 Деркач Олександр
Коли уходять люди, які уособлюють собою цілу епоху, які є носіями культури свого народу - це трагедія для всієї нації, трагедія ще й тому, що нема кому продовжувати традиції... пішов з життя... у мене таке відчуття, що потихеньку іде з життя УКРАЇНСЬКЕ...вічна пам`ять
