Біла перина
Вірш про грудень
Біла перина усе оповила:
Стріхи будинків, скельний каньйон.
Біла перина душу зігріла –
Під нею всім сниться приємний сон.
І хоч трохи вітер і трохи морозно,
Але по перині так м’яко іти.
В митців все непросто, далеко непросто –
Та взимку повинне натхнення прийти.
Біла перина усе оповила,
Припали сніжинками вії мої.
Біла перина думки освіжила,
І швидко, не глянувши, більш не пройти.
К-П, 15.12.09