Кола на воді
світло стелиться з неба синього
упираючись в морок всесвіту
люд несе хрести із провинами
по спіралі все в світі вертиться
що написано – мусить статися
загаїлися душі скверною
йдем над прірвою, не спиняючись
і нема назад нам повернення
мрії падають зорепадами
кого кликати? не докличешся
час спинитися - небо зрадами
аж по край Землі вже наситилось
загубилися вищі істини
їх давно уже позрікалися
не знайти джерел із пречистою
що написано – нині сталося –
сяйво душ людських вже потьмарене
небеса не шлють людям милості
замуроване сонце хмарами
і не чутно слів "Боже, змилуйся!"
сонце світові не дає тепла
світло світові не несе надій
спопеляючи все довкруж до тла
залишаючи кола на воді…
