02.08.2012 20:32
-
202 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Ем Скитаній

Мелодія

коли грає органіст на органі.

замісто крику - храп!

замісто зойку - свист!

полиски місяця на товщі рамп.

і - хтось - йде -

суне по клавішам,

наче акорди бере органіст.

клавіши,

клавіши,

чорні та білі -

клавіши.

чиїсь ступні

громіздко вгрузаючі.

сліди,

в далечінь

крокуючи,

мелодії ритм залишають.

по клавішам -

ступні чиїсь

музики слід гучний

в обличчя людей кидАють.

по клавішній широчині

хтось-то ступає

енергійно у клавіши давить.

крики і зойки,

храп і свист

сапом музичним тлумає.

в місця крику - музика!

в місця зойку - музика!!

сонце із товщі рамп!!!

і хтось велично крокує по клавішам

через ліси

людинячих лап,

схожих на сонце із товщі рамп.

великий і сильний, безсмертний хтось-то

прямо прямує,

в даль віддаляючись,

плавом

пливко

пливе...

...многоголосо звучить під ним клавішная земля!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.08.2012 16:19  Тетяна Чорновіл => © 

Ні! Я слухала в 80 роки (74-76) ((((( 

 03.08.2012 16:18  Тетяна Чорновіл => © 

Смішно те, що саме в 70 роки я також була на концерті органа в Києві (вже й не пам"ятаю в якому залі, ні імені органіста тим більше). Органіст був здається з Європи. Худенький невиразний чоловічок, а таку чарівну силу звуку видобував з тих труб! Була вражена! А ще була вражена, що йому хтось інший мав перевертати ноти! :))
Може ми слухали того самого органіста? :)) 

 03.08.2012 15:56  © ... => Тетяна Чорновіл 

до речі, завдяки тодійшнього враження, я накапарив низку віршів - так їх і назвав "соло органу". цей вір звідти. 

 03.08.2012 15:53  © ... => Тетяна Чорновіл 

я теж так подумав про того органіста - це ж так не просто грати руками і ногами, не забуваючи вкладати в усе це і свою душу, і думку, і серце...я вже не кажу про здоров"я. він мені здався тоді величним і незбагненним. жаль, що не запам"ятав його імені - це було так давно, що у 70-ті роки у Львові. вельми вдячний Вам, що звернули увагу на цей віршик. 

 03.08.2012 15:47  © ... => Деркач Олександр 

щіро вдячний! 

 03.08.2012 15:45  Тая => © 

Гарно! Ніби сама граєш по клавішам... мелодію життя... непостійного, буремного, непередбачуваного... 

 03.08.2012 15:42  © ... => Олександр Новіков 

це я побачив як грають на органі - мене вразила техніка гри, а потім вже сама музика - і от тоді дійсно був для мене "фініш", аж дах мені поїхав. 

 03.08.2012 14:08  Тетяна Чорновіл => © 

Оригінальне сприйняття! Аж уявилась Ваша клавішна земля з тим безсмертним єдиним жителем, що по ній чвалає! :))))) Навіжений якийсь! 

 03.08.2012 13:25  Деркач Олександр => © 

Цікаво 

 03.08.2012 12:16  Олександр Новіков 

Фініш, мощно так органно