Мелодія
коли грає органіст на органі.
замісто крику - храп!
замісто зойку - свист!
полиски місяця на товщі рамп.
і - хтось - йде -
суне по клавішам,
наче акорди бере органіст.
клавіши,
клавіши,
чорні та білі -
клавіши.
чиїсь ступні
громіздко вгрузаючі.
сліди,
в далечінь
крокуючи,
мелодії ритм залишають.
по клавішам -
ступні чиїсь
музики слід гучний
в обличчя людей кидАють.
по клавішній широчині
хтось-то ступає
енергійно у клавіши давить.
крики і зойки,
храп і свист
сапом музичним тлумає.
в місця крику - музика!
в місця зойку - музика!!
сонце із товщі рамп!!!
і хтось велично крокує по клавішам
через ліси
людинячих лап,
схожих на сонце із товщі рамп.
великий і сильний, безсмертний хтось-то
прямо прямує,
в даль віддаляючись,
плавом
пливко
пливе...
...многоголосо звучить під ним клавішная земля!
