Батькова оселя
з рубрики / циклу «Про долю»
Батькова оселя сниться по ночах,
Там моє дитинство у глибоких снах,
Батькова оселя, мамина любов,
В дитинство поринаю знов, і знов, і знов.
Бігаю босоніж я по літніх росах,
Стрічечка червона майорить у косах,
Матусю цілую, татка пригортаю,
Ту любов у серці життя все зберігаю.
Батькова оселя знов мені наснилась,
У неньчиних косах зима заблудилась,
Блудить у косах снігом замітає,
Батькові скроні також не минає.
