Відчинене вікно.
На підвіконні хліба крихти.
Ти підсипаєш, ще зерно
і дослухаєшся до ліфта.
Самотній голуб прилітає,
пожива є і він воркує,
а ліфт чужих все піднімає -
самотній вечір пророкує.
І білий голуб, як провісник,
сідає ангелом на плечі.
В твоїй кімнаті крилам тісно,
а ти радієш, як предтечі.
Лунає сміх, такий дитячий,
схиляєш голову до крил.
Вуста наповнюєш тремтячі -
вологу, щоб із них вхопив.
Стріпнулись крила. Переполох.
І клекіт в грудях голубиних.
Затісно ангелу удвох,
з твоїм гріхом, хоч і єдиним.
Крадеш у долі, як з долоні,
гріховні крихти - мить кохання.
Лиш дві години в унісоні -
любов і ти... і знов чекання.
м.Прилуки, 09.08.2012
