Буває все одно...
з рубрики / циклу «роздуми...»
Буває все одно -
Яка тепер година,
Який сьогодні день,
В який живемо час.
Ти знаєш лиш одне -
Життя летить невпинно,
Щоденно до межі
Підштовхуючи нас.
Ти віриш - новий день
Настане в завтра вранці.
Та, знаєш наперед,
Настане не для всіх.
І десь, там за вікном,
У голубій фіранці,
Заплутається плач
І зовсім поряд - сміх...
Комусь вже все одно-
Яка тепер година,
Яким цей буде день..
Усе тепер для нас..
Він впевнився уже -
Життя летить невпинно,
Та є ота межа,
Що зупиняє час.
13.08.2012р
