16.08.2012 23:37
153 views
Rating 5 | 8 users
 © Наталка Янушевич

Розстріляний з`їзд кобзарів

Непрохана зима. Мовчать дерева голі.

По скринях – голоси, по людях – тихий зойк.

Вмирає пісні плоть, загорнута у горло,

І рвуться нерви струн. І нищиться зв’язок.

А поки кобзарі укупі безборонно,

Поповнюють архів, готують товарняк.

В нажаханих дерев за ніч сивіють скроні,

Бо тягнеться уздовж траншея, мов струна.

І моторошно так, що дихати несила…

Задобрили бійці порожні шлунки ям.

Та ж кобзи, мов жінки, під серцем тих носили,

Хто залишив пісні у спадок солов’ям.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.08.2012 18:18  Лідія Яр 

ох, мороз по шкірі..
Що тема така, болюча.
Написано чудово, на одному подиху читала....але правда страшна. 

 17.08.2012 16:53  Каранда Галина 

жахлива тема... жахлива наша історія...як і всього людства... 

 17.08.2012 14:45  © ... 

Дяка читачам. 

 17.08.2012 13:47  Тетяна Чорновіл => © 

Зболена тема! До болю знайома! Справді "Клич спаленої пісні". Згадалося...
Дуже трепетно Ви описали ті трагічні миті! 

 17.08.2012 11:14  Суворий 
 17.08.2012 00:57  Деркач Олександр 

У вікіпедії список репресованих більшовиками кобзарів і бандуристів - 175 чол., розстріляних гітлеровцями - 2 

 17.08.2012 00:43  Деркач Олександр 

Пам’ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам

 17.08.2012 00:35  © ... => Деркач Олександр 

Це точно, болюча... 

 17.08.2012 00:34  © ... => Марія Берберфіш 

Дяка. 

 17.08.2012 00:30  Деркач Олександр => © 

Гарно написано, нажаль тема така болюча... 

 17.08.2012 00:10  Марія Берберфіш 

Похмурий вірш, та й як проникливо написаний! Образи ефектні. 

Публікації автора Наталка Янушевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо