НА МЕЖІ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Вже грициків присохлі квіти
Чекають осінь в спориші,
Від неї шелестять привіти
Каштани з пасмами іржі.
Шипшини личка зашарілись
На повних кетягів кущах,
Невтішні трави пожурились,
Шукають літа шал в дощах…
Нема… В кінця початку тихо
Світанком хмари зайнялись
І щастям вітру літню втіху
Несуть у стомлене “колись”.
Стою, сном спогадів увита,
На теплій осені межі,
Живий іскристий клаптик літа
Ховаю в закутки душі
Крізь грициків присохлі квіти.
