Вже не далеко – ще півжиття і наліво.
Два медальйона в кишені про всяк випадок.
Все, що з собою – в наплічнику пляшка пива
Й вбита гітара, залишена батьком у спадок.
Третій вагон, сімнадцяте місце, верхнє.
Стукіт колес. Порожні очі сусідів.
Все, що важливе – завжди лежить на поверхні,
Тільки б не чути своїх думок суїцидів.
Я не тікаю, я просто не хочу тиші.
Хочу вдихати, як вперше, чи як востаннє.
Все залишаю, з собою візьму лиш вірші,
Щоб не згадати ніколи твого зізнання.
Ужгород, 25.08.2012