02.03.2013 15:12
для всіх
217
    
  7 | 8  
 © Каранда Галина

Точка відліку

з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»

Близько? Далеко?

Пізно? Чи рано?

Може, прекрасно?

Чи зовсім погано?

Треба? Не треба?

Багато? Чи мало?

Нічка померла?

Чи сонечко встало?

Шкода? Не шкода?

Чи – так тобі й треба?

Небо в калюжі?

Калюжа, як небо?

Якщо половинка –

Дали, чи забрали?

Напівспорожнили?

Чи й не доливали?

Сміятись до сліз?

Чи в сльозах тих втопитись?

З якої дзвіниці

На світ цей дивитись?



Лубни, 21.02.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.03.2013 15:41  Володимир Пірнач => © 

Круто,
дуже круто.
Ірванця нагадали.
Сподобалось.
Плюсую.

 03.03.2013 22:51  Сашко Новік => © 

знайоме, схоже на zg, була там публ.

 03.03.2013 15:59  Деркач Олександр => © 

Класно...але ото про недолів то конєшно неподобство))

 02.03.2013 20:46  Тетяна Белімова => © 

У такому маленькому віршику стільки філософії... Тільки мені здається, що така бінарність вас не стосується, Галю! Ви - людина твердих переконань))))

 02.03.2013 16:46  Тетяна Чорновіл => © 

Цікаві запитання! Дивитися варто з позитивного боку! :))) Або й взагалі не перейматися! :)) Гарний вірш.

 02.03.2013 13:58  Чернуха Любов => © 

скільки людей - стільки думок, і дзвіниця в кожного своя.. Гарний вірш.