26.08.2012 08:51

-

175

5 | 5

 © Толік Панасюк

ні не люблю пору осінню

оту оманливу красу

приховану важку гримасу

спустошену брудну чужу

розбитий шлях гнітюче поле

невідворотне ґвалтування

нав’язливе одне бажання

втікати швидше навмання

на горизонт уже не впертись

не підтягнутись до небес

то перспектив повільний прес

формує в голові абсцес

регоче чорне вороння

ковтаючи об’їдки долі

а між хребцеві нервів болі

їм признаються у любові

обкрадений холодний день

стає моїм єдиним братом

святим мучителем і катом

удавкою шнуром канатом