Яворина ніч
з рубрики / циклу «Зоряний пил. Ніч»
Все заснуло, дивився повсюди лиш явір,
як пробуджує вітер невидимі сили.
Ніч як пастка, туману прихований ятір.
Темний обрис крислатий, химерні вітрила.
Може шум цей пташок серед ночі востаннє
і не будуть тремтіти уже на гілках.
Десь з’являлись Нічниці-осінні вагання,
мов шукають слова, та не в тих словниках.
Та проникливо, ніч вся осяде додолу,
і осиплеться листям, розтане в душі.
Хоч затягує вітер елегію кволу,
ця дрімота і настрій сьогодні чужі.
2012
