05.09.2012 16:12
-
194
    
  8 | 8  
 © Ем Скитаній

такі яскраві дні,

але й сумні в одночас.

похмурі та ясні

розлуки час пророчать.

а зронені слова

луною впали в осінь,

у схилені гріва,

в жорсткі пожовклі коси.

і вітер уві сні

зітхає мов поночі

в такі яскраві дні,

але й сумні в одночас.

у сонячную рань

гаї скидають листя,

птахи крізь біль прощань

до вирію знялися.

за ними неба синь

накрили сірі тучі -

погоди не проси

у сірості гнетючий.

ідуть дощі рясні

немов сльоза на очі...

осінні мерзлі дні

й печальнії в одночас.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2012 20:42  Лідія Яр => © 

Дуже гарно. люблю осінь. Дякую за приємні хвилини.

 06.09.2012 06:46  Деркач Олександр => © 

Чудова поезія!

 05.09.2012 20:52  Тая => © 

Думка гарна... осіння...

 05.09.2012 19:33  Андрій Гагін => © 

Гарний вірш! Чудове поєднання осінньої журливості і гарних образів.

 05.09.2012 19:04  Тетяна Чорновіл => © 

Вмієте словом навіяти легкий осінній смуток! Чудово і ніжно!

 05.09.2012 18:27  Каранда Галина => © 

гарно. редагуйте опечатки тільки, бо вірш чудовий, а опечатки збивають.