07.09.2012 16:40
-
120
    
  7 | 7  
 © Ем Скитаній

вирішуються долі всі без нас

і зустріч кожна - оповідь прощання...

а я про тебе думаю весь час,

на терезах розлук моє кохання.

між нами відстань, відстань наче крик,

печальних дум не зміряти ніколи.

до болю в серці я давно вже звик,

але не звикну до душі без волі.

відчуджено стою серед стихій

марнот і днин на зламі існування -

крізь тлін і пил я бачу погляд твій,

привітний жест і усмішку вітання...

та знаю я - на терезах надій

лише самотність і вага чекання.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.06.2013 06:41  Тадм 

Ох ця магія слів.....чудово!

 07.09.2012 18:46  Деркач Олександр => © 

Чудова, вишукана поезія!

 07.09.2012 18:08  Лідія Яр => © 

Гарно, ...

 07.09.2012 18:01  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

"на терезах"... - я мав на увазі терези життя, минуле і теперешнє. принаймі, я хотів це передати у віршику. дякую за оцінку.

 07.09.2012 17:32  Ірина Затинейко-Михалевич 

ДУЖЕ ГАРНИЙ СУМ...ЯКРАЗ ТОЙ ВИПАДОК - КОЛИ СУМ - КРАСИВИЙ!!! ...І БЛИЗЬКИЙ, ПЕВНЕ, КОЖНОМУ...

 07.09.2012 17:29  Тетяна Чорновіл => © 

Красива журлива поезія. Майстерно, як завжди у Вас... і зустріч кожна - оповідь прощання... Так і є...

 07.09.2012 17:15  Каранда Галина => © 

дуже сподобалося, дуже-дуже,