17.09.2012 21:47
-
378 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Анна Мигайчук

Материнська доля

Що за мара в полі ходить, щодня і щоночі?

Мати сина виглядає, виплакала очі.

Прийди, прийди, любий сину, хай мати погляне.

Хай до серденька пригорне і їй легше стане.

Хай пригорне, ніжно-ніжно тебе поцілує.

Повернися, до матері, але син не чує.

Прийшла смерть, уже з косою, життя відібрати.

Та ось, сина побачила, рано помирати.

"Підожди! Я ще не хочу, я хочу ще жити!"

Та хіба смерть розуміє, як можна любити?

Підійшов синок до мами, вернулась дитина.

Отак мати і померла на руках у сина.

Так багато іще жінок вмерли серед поля.

Не діждавши своїх синів. Така вже їх доля.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.09.2012 12:28  Тетяна Чорновіл => © 

Згадалась "Наймичка" Шевченка.