19.09.2012 15:39
-
1164
    
  6 | 6  
 © Павло Глазовий

ПРИБЛУДНА КУЛЬТУРА

ПРИБЛУДНА КУЛЬТУРА

з рубрики / циклу «це не моє»

Шукала конкретну гумореску в коментар... Натрапила на цілий склад актуальних нині... а вони ж написані більше 10-ти років тому... Чи то історія наша на місці топчеться, чи Глазовий дійсно геніальний...



Зажурився український  

Письменник сучасний.  

Як же книжку видавати  

За рахунок власний?  

Щоб просунути до друку  

Хоч тонку книжчину,  

Треба мати грошей торбу  

Чи цiлу корзину...  

Не журися, побратиме,  

Кругом подивися.  

Кому вони, книжки твої,  

Сьогоднi здалися?  

Подивися на сучасну  

Панiвну культуру,  

То й побачиш не картину,  

А карикатуру.  

Живемо ми, пане-брате,  

В чудернацьку пору.  

Он на того полюбуйся,  

Хто пробрався вгору.  

Було воно Ванька-встанька,  

А сьогодні- цяця,  

А назавтра вийшла в нього  

Фiлософська праця. -  

Пробiжиш її очима -  

Маячня й макуха,  

Жодна фраза не налазить  

Ні на які вуха.  

А такому ж фiлозопу,  

Такому "флоберу”  

Сім мiшків знаходять грошей  

І вагон паперу.  

Хтось один з таких "вольтерів"  

Думав та кумекав  

Та премудрості й насмикав  

Із прадавнiх греків:  

Всяк, мовляв, живи для себе,  

Дбай про насолоду.  

Не морочся й не пiклуйся  

Долею народу.  

Для приблудної, пустої  

Рабської натури  

В нашiй хаті нема правди,  

Мудрості й культури.  

Зневажають нашу славу,  

Ображають мову,  

Пруть нахрапом в юні душі  

Роки, хіти, шоу.  

Лiзуть, пнуться недотепи  

В родичi до того,  

Хто про них не чув ніколи  

І не зна нічого.  

Їх дратує наша пiсня,  

Плахти та віночки.  

Їм подайте насолоду  

Голу, без сорочки!  

На змаганнях велелюдних  

Молодiй дiвчинi  

Стегна міряють і груди,  

Як нiмій скотинi.  

Головне, щоб довгонога,  

Бажано - вродлива,  

Щоб годилась як додаток  

Пiсля віскi й пива.  

Ось чому жбурляють щедро  

Краденi мільйони  

На книжки, в яких друкують  

Голі афедрони.  

Ось чому на палiтурках  

Скаляться дівиці  

І нахабно демонструють  

Циці і сiдницi.  

Ось чому ти, український  

Авторе сучасний,  

Мусиш книжку видавати  

За рахунок власний.  

Це не просто дивна мода,  

А лиха навала.  

Не такого Україна  

Ждала й виглядала.  

Вiдмітаючи вiками  

Все бридке й вороже,  

Ми дивилися на жінку,  

Як на диво Боже.  

Україну величали  

Ненькою своєю.  

Божiй матерi служили  

Тілом і душею.  

Щоб не вбили душу нашу  

Зайди та приблуди,  

Захисти нас, Мати Божа,  

Бо ми - твої люди! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.09.2012 14:34  © ... Закріплений коментар

ФАКТИ Й АРГУМЕНТИ

Кажуть, наших у Росії
Є мільйонів п`ять.
А вони там по-російськи
Вміють розмовлять?
Так, звичайно. Володіють
Мовами двома.
Є там школи українські? -
Ні, таких нема.
А Росія скільки руських
Дарувала нам? -
їх в чотири рази більше, 
Аніж: наших там.
Чи спокійно їм живеться?
„Трєбуют" весь час,
Щоб по-руськи їхні дітки
Вчилися у нас.
А чого отак виходить,
Пояснив один
Убєждьонно руськомовнии
Вчений гражданін:
— Всєм ізвєстно із дрєвнєиших
Пісьмєнних трудов
То, что Кієв — ето матєрь
Русскіх городов.
Ну а кто жє чащє русскіх
Помінаєт мать? —
Ето слєдуєт бандерам
На замєтку взять.

 19.09.2012 14:20  © ... Закріплений коментар

ПОЕТ І СВИНЯ
   
Свиня підрила пам`ятник
                                 помалу. 
Упав поет чавунний
                          з п`єдесталу 
На ту свиню
                    і перебив хребет. 
Свиня стогнала,
                    свині позбігались, 
Дивилися
              і страшно дивувались:
- Це ж хуліган!
- Бандит, а не поет! 

Віддавна так:
               накоять лиха
                                 свині 
І галасують,
                   що поети винні.

 19.09.2012 14:14  © ... Закріплений коментар

МЕМУАРИ

Ой ховали півника,
Співака чудового,
У труні мальованій
Несли безголового.
За труною йшла свиня
Й ревно голосила:
- Ах, який це був талант!
Що була за сила!
А тепер ота свиня 
Пише мемуари, 
Як до смерті довели 
Півника нездари, 
Як за півником вона 
Сильно голосила... 
А, між іншим, голову 
Свиня й відкусила.

 19.09.2012 14:13  © ... Закріплений коментар

ЛОПУХ
 
Хваливсь лопух:
- Погляньте-но
на мене! 
Я листя маю гарне
і тверде. 
Воно широке, свіже
і зелене, 
Знайти не можна
кращого ніде! 

Отак бува:
послухаєш поета –
Які слова!
Який високий дух! 
Який розгін!
Тісна йому й планета. 
А ближче глянеш -
той же вам лопух.

 19.09.2012 14:09  © ... Закріплений коментар

РУСЬКОМОВНИЙ ДЕПУТАТ 

Коли в Раді у Верховній  
Руськомовний виступа,  
Ви прислухайтесь, шановні,  
Що він меле й телiпа.  
- Без единого Союза  
Далеко мы не уйдем.  
Жить не сможем без России,  
Неизбежно пропадем...  
- Виступайте на державній! -  
Із гальорки хтось гука.  
- Перестаньте придираться! -  
Чути з іншого кутка.  
А йому ж державна мова -  
Непотрібна, зайва рiч.  
Йому рiдна та, якою  
Разговарівал Ілліч.  
Проти вищого начальства  
Вiн нiколи не ішов.  
Що начальство iзрекало,  
Те і він услід молов.  
Не морочилась ніколи,  
Твердолоба голова,  
Українські чи російські  
Ті начальницькі слова.  
Буде три державні мови  
Чи чотири, чи одна, -  
Ні тiєi, нi цієї  
Він не знатиме й не зна.  
І його не мучить совість,  
І - сумління не гризе...  
Тож послухайте терпляче,  
Ще чого він наверзе.  
- Мы от наших оппонентов  
Разных слушаем речей,  
А живут они поддержкой  
Иностранных богачей.  
Потому они им служат,  
Что живут за ихний счет! -  
Зачекаймо ще хвилинку,  
Доки він затулить рот.  
Зачекаймо й запитаймо:  
- А тепер повiдай нам,  
За який і чий рахунок  
Ти живеш на світі сам?  
Ти продуктів добру купу  
Умегелюєш щодня.  
Що ж у тебе - є корова,  
Власні кури чи свиня?  
Може, ти свиню зарізав  
І насмажив ковбаси?  
Може, з власного городу  
Ти картопельку їси?  
У народу від нестатків  
Уривається терпець,  
А у тебе на загривку  
Ледь зійшовся комірець.  
Ти Росію сильно любиш?  
Безперечно, це не грiх,  
Але хто ж тебе тримає,  
Не пускає до своїх?  
Залиши нам Україну,  
Не тягни до росіян,  
Можеш пупа надірвати,  
Це ж тобі не чемодан.  

 20.09.2012 10:42  Віктор Насипаний => © 

так і є. клас!

 20.09.2012 10:32  Деркач Олександр => © 

Тут два в одному, чи навпаки, короче - і Глазовий геніальний, й Україна "геніально" товчеться на одному місці майже 500 років...

 19.09.2012 15:50  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайно актуальна гумореска!!! Навіть гуморескою не назвеш! Останні два рядки - просто крик душі!
Інші прочитаю пізніше, бо час іти!