Дала мати вроду донці
з рубрики / циклу «Про долю»
Дала мати вроду доньці,
Хоч води напийся,
Але на тій дівчиноньці,
Нелюб одружився.
Гірко-гірко тій дівчині
В тому шлюбі жити,
До кого їй безталанній
Голову схилити.
Ясне сонце з слізоньками
Завжди зустрічає,
Для нелюба вечорами
Вона догоджає.
