10.05.2012 13:42
-
382
    
  4 | 4  
 © Чернуха Любов

З молоком матері

За туманом, де стигле колосся,

Де під сонцем парує земля,

В груди мами в жадобі вп’ялося

Ненаситне, голодне маля.

Доки кормиться в лоні, сповите,

З молоком у маленьке життя

Ввійде небо, любов’ю зігріте

І промінчик продовжить влиття.

З пуповини вбираються соки,

Що наповнюють фарбами дні

І проходять живильні потоки,

Щоб зросити посіви рясні.

Ота цівочка теплого дива,

Заспокоїть знервоване чадо.

Мама стомлена, але щаслива

І дитина всміхається радо.



м. Кривий Ріг, травень 2012р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.05.2012 15:59  © ... => Деркач Олександр 

Щиро вдячна!

 10.05.2012 15:58  © ... => Тетяна Чорновіл 

А в мене подруга, недавно стала мамою, то теж кормились зі слізьми

 10.05.2012 15:53  Деркач Олександр => © 

Гарно

 10.05.2012 14:35  Тетяна Чорновіл => © 

У мене мама (Царство їй Небесне) була 1932 року. В голодному 33-му її мама (моя бабуся) довго не відлучала від груді, щоб спасти від голоду. От і виходило, що дитині майже рік... рік... рік з хвостиком, а вона саме впивається в жадобі в ту грудь. До крові. Бо ж зуби вже є, можна б щось і їсти вже, та нема що! Навіть годуючій матері.
Отаку розповідь моєї бабусі пригадала я, читаючи ці рядки! Дякую!

 10.05.2012 14:25  © ... => Каранда Галина 

можливо й агресивно, але і в житті буває до крові

 10.05.2012 14:07  Тетяна Чорновіл => © 

З молоком у маленьке життя 

Ввійде небо, любов’ю зігріте 

І промінчик продовжить влиття. - дуже сподобалось!

 10.05.2012 13:47  Каранда Галина 

В груди мами в жадобі вп’ялося Ненаситне, голодне маля.

якщо чесно, то мене покоробило таке агресивне сполучення слів.