Тобі я довіряла
з рубрики / циклу «ГУМОР»
Тобі я довіряла, друже!
А ти байдужістю платив,
Не думав перейматись дуже
Вразливим болем почуттів.
В запасі мав готову фразу
В щасливі миті, чи в журбі…
Фальш зрозуміла я не зразу,
Бо щиро вірила тобі.
Щодня в любові ненадійній
Ти справжній вигадки король.
Мені ж у драмі комедійній
Завжди готова блазня роль.
Бач! Не втомився обіцяти
Кохання, злагоди… ось-ось!
І враз плечима лиш знизати,
Коли жадане не збулось.
Гадав, брехатимеш довіку?
Дострибнеш – тоді скажеш “гоп”!
Фінал! Ти звільнений, базіко!!!
Бо ти – брехливий гороскоп…
