26.09.2012 19:32

-

220

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Мовчазний ноктюрн

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Вибачте, знову ноктюрн...

Згасла осінь німа
Серед ночі заграв,
Заступивши за тиші межу.
Зачекай, я сама
В таїну стиглих трав
Мовчки подихом вітру збіжу.

Зір серпанки до ніг
Ніч ятрить гарячЕ,
Час заснув десь у хмарах, не клич.
Хвилі кіс мовчазних
В твоє нишкнуть плече
І стікають у стишену ніч.

Чуєш? Кинув нас час
І пішов десь назад,
Стрілки в безвість струсивши, йдучи.
Шерех тиші не згас,
Тож про кіс водоспад
Помовчи... помовчи... помовчи...