27.09.2012 00:00

-

203

8 | 9

 © Наталка Янушевич

Два кроки в осінь і тільки один – у літо.

Вересень вивчив лише отакий танок.

Вабить мелодій темних, густих палітра,

Мне і вовтузить вітер шматки думок.

Так і танцюю з Вереснем дивно-дивно.

Тепла, м’яка, покірна, бо він веде.

Тільки танок… і плащ його довгий, штивний,

Наче остання нота, до ніг впаде.