На сірому тлі непривітних небес
На сірому тлі непривітних небес,
у ламаних лініях, життя у безсиллі,
у зчорнілім гіллі, сплетінні навхрест -
ледь примітні тремтять два листочки осінні.
Нескорені вітром, не встеляли бруківку,
приречені взимку злетіти у сніг -
згадують літо і осінь уривками,
і мріють дожити до весняних відлиг.
Зірватися птахою під дзвін благовісту,
в завію духмяну, в білясту цвітінь,
і місце звільняючи ярому листу -
тлінню лягти для нових поколінь.
м.Прилуки, 18.02.2013р.
