Наснилося
Мені цієї ночі снилось море:
Я йшов босоніж теплим узбережжям
І неосяжні оку синь-простори -
Ідилія морського дивовижжя.
З морської піни ти, мов Афродітта,
Мені на зустріч йшла у вздовж прибою.
Ті замки, що з піску зробили діти
Й твої сліди - змивалися водою.
І подих моря, хвилі - його руки,
Немов вели тебе в мої обійми.
Під звуки шуму, чайок перегуки,
Любов торкнулась віями своїми.
Був захід Сонця: здовж усього моря
Доріжкою стелились його шовки.
За руки взявшись йшли збирати зорі...
Прокинулись, тримаючись за руки.
.gif "{#}")
