Осінній ранок
з рубрики / циклу «я до осені йду»
Холодний ранок кутався в тумани,
Зітхав спросоння в верховітті вітер.
Боялись сну позбутися омани
Про теплі дні, вже ледь підмерзлі квіти.
А журавель, колодязьний, в зажурі
Ледь заскрипів, мов зойкнув, бідолаха.
Мабуть, йому старенькому наснилось,
Що він, тепер, красива сіра птаха.
Від того зойку сколихнувся ранок,
Та й знову тиша впала до землі...
А десь, вгорі, понад туманом сивим,
Несли на крилах тугу журавлі...
12.10.2012р
