Осінній ранок

прелюдія дня

По підвіконню барабанить дощ осінній,

Граційним маршем струменіє в небі сірім,

Туман, напівпрозорий вельон, над рікою

Закутав ранок на світанку пеленою…

Зміїться дим із димаря, як джин із лампи,

Мовчать зажурені півні, сільські куранти,

Лоскоче ніздрі молоко парне, дурманить,

Крізь сон я знову чую ніжний голос мами…

Лежу замріяна під ковдрою м‘якою,

Згорнувся, мов клубочок, котик під рукою,

Його також бентежить аромат молочний,

Він відчиняє, як фіранки, сонні очі…

Стоять на варті біля ліжка теплі капці,

Халат махровий спить спокійно на лежанці,

Висить прозорий дощовик, чекають мешти,

Коли ж це я з котом прокинуся нарешті…

м. Київ, 7.09.2013