19.06.2013 15:32
for all
282 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Зельд

СРІБЛЯСТА ПОРА

СРІБЛЯСТА ПОРА

Осінній ранок

сонцем в абажурі, 

Холодним променем

голубить айстри білі, 

Річки, морозом

берегів прикуті, 

Притихли, 

заховались, 

посивіли.


Ще раннім-ранком

спить бродяга-вітер, 

Із неба, диму шнур, 

звисає в комин

І посивіло поле, 

і срібляться віти, 

Горіха, що над комином

не родить.


Стоїть, мов сперся, 

на стару хатину, 

Та визира хто вийде

із господи, 

А комин пелехатих іскор

жменю кинув:

-Посипався із віт

сріблястий попіл.


Затріскотить бадилля

на городі, 

Димком затягне

на дітей щасливих, 

Золою губи, 

змащені з картоплі, 

Здуватимуть з повік

пилинки сірі.


Ще снігом землю

осінь не вповила

І ліс дарує барви нам

красиві, 

Віщун зими-

тонка несміла крига

І перші заморозки сиві.



ІСПАНІЯ, 24.04. 2010

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.06.2013 02:02  © ... => Тетяна Белімова 

Щиро вдячний за добрі слова! 

 21.06.2013 11:42  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно 

 20.06.2013 00:16  Каранда Галина 

гарно. В мене чомусь Ваші публікації складаються наче в два різні образи автора...

 19.06.2013 20:56  Тетяна Белімова => © 

Гарно! Яскраве образне мислення! 

 19.06.2013 19:31  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красиво! 

 19.06.2013 17:37  Марина Моренго => © 

по зимовому романтично, хоч слова такі закручені, ніби морозні малюнки на склі....