Ти болиш мені в кожному слові,
В кожнім погляді, в дотиках рук.
На грунті мертвої любові
Троянди щастя не ростуть...
Ми знали то, й разом плекали
Той дикий сад терпких троянд,
На двох той келих допивали, -
Вино зіркових міріад.
Я вірила. І я кохала. Тебе. Над небо і життя.
А ти свободи прагнув. Небом марив.
Пішов. І як й шкодуєш - то нема вже вороття,
Троянди нашої любові в отруті вин гірких зів`яли.
Ти болиш мені. В кожному слові.
І в не пестощах твоїх рук,
Що залишили опік любов`ю
На рубцях душі від розлук.
