31.10.2012 00:36

-

219

11 | 11

 © Тетяна Чорновіл

ХОЛОД ОСІННІХ ДОЩІВ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

В тінь ворушку

Осінь з гілля злітає листками,

Жалем сніжку

Мерехтить між сльозами дощів.

Любий, в вітрах

Не тримай нашу ніжність думками,

Тоне мій страх

В водоспадах осінніх плачів.

Золото лип

Жовтень ніжить теплом на прощання,

Сходить у схлип

Тепла осінь крізь наші жалі.

Чуєш, в дощах

Тихо зойкає крига мовчання,

Холод в очах

Губить мрії в захмареній млі.

Небо сумне

Безрозсудністю мряки налите,

Вірю, мине

Ця свинцева непрохана мла.

Те, що на двох,

Вітром надвоє не розділити.

Холодно… Ох!

Все ж чекаю. Я ще не пішла.