Жасминовий вірш
із написаного в минулому
Крил-почуттів, серцями линуть.
Безмежно-різний білий цвіт
Блищить мов скло, це живопліт…
Якісь неправильні ідеї –
Немов в пустелі орхідеї.
А потім все водночас миле
Здобуде віру, вдачу силу.
Розбудить нитку – та ж додолу
Впаде й відраду знайде нову.
Кущі обмотує жасмину;
Красиво-ніжну день-рослину.
Вона створила це сьогодні,
Із гранул світла, крапель водню.
Явилось там, де паралельні
Світи інакші, неземельні.
Так легко тут знайти безодню,
й красу натхненну і природню.
2010
