Холодно
Зв`язана, розбита-холодно...
Літа жар в хаос думки,
І від того нестерпно боляче,
В попіл спалені пелюстки.
Згарище сіре-холодно...
Дощ барвистий.., про себе слова,
І від того трішки спокійніше,
Може вигляд, але не душа...
Дорога безколірна-холодно...
Стиглість плоду.., осені смак,
І від того стає так млосно
Пустка грає в зелених очах...
Крок за кроком без мрій-холодно...
День за днем-чистий аркуш-папір,
І від того буває соромно,
Як сміття викидають на двір...
Що казати? Кричати? - Холодно...
Скільки б в серці того не було,
І від того все розривається,
В`яне, сохне, що буйно цвіло.
Недомова, байдужість-холодно...
Написання римованих "нот"
І ще більше б`є нерозгадане,
Може час чарівник? Тільки-от...
Зібрана, стомлена-холодно...
Роздум, мрії в колючий дріт,
І від того кровить квітка-рана,
Віра-квітка.., невже пустоцвіт?
Бездоганне, сміливе-не холодно,
Неоцінене, жадібне-крах,
І від того приходить впевненність,
На вітрилах, чи на вітрах...
