06.11.2012 17:57
-
320
    
  7 | 7  
 © Бойчук Роман

ЗРАНЕНЕ СОНЦЕ

ЗРАНЕНЕ СОНЦЕ
Нещодавно над нашим небом спостерігав диво захід!
Уявилося:...)

Сонце майже вже зайшло за небокрай

Та за край вчепився вістрям гострий місяць.

Сріблом зранений був в небі вогнеграй;

Горизонт навкруг накрив червоний ситець.


І розлИлася по небу Сонця кров;

Мертва тиша вся розбавлена багрою.

Погляд людства в височінь кричав немов:

- "Що за диво під небесною корою?!"


В поєдинку переможеним був День.

Вся в кровІ Ніч святкувала перемогу, - 

Сіллю сипала зірки зі своїх жмень

В рану Сонця, наганяючи знемогу.


...Проте з першим співом півня, солов"я,

Голіруч підняте ввись Світанком Сонце,

Нанесло удар зі Сходу. Во ім"я́́́́  

Дня нового промени́ться вічне серце!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.11.2012 15:11  Володимир Пірнач => © 

Крутий текст.
Дуже сподобався вогнеграй.
Плюсую.

 06.11.2012 20:55  Лідія Яр => © 

Теж милуюся зажодом сонця...днями небо було взагалі якесь бордове....
Про сіль, теж зацікавило...це ж треба...

 06.11.2012 18:59  Деркач Олександр => © 

Сподобалось!... щось язичницьке у цій картині...Сіль-зірки на рани Сонця - чомусь))) пригадав Леопольда фон Захер-Мазоха, він правда зі Львова...

 06.11.2012 18:54  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно підмічені сонячні барви! Але в мене голова обертом... Я боюся вигляду крові! А в кінці - удар зі сходу???? Воєнні баталії прямо! Чоловічий вірш! :)))
"Чудово" я також поставила! Бо війна описана вдало і з кровищою! :)))
Але ви мене помилуйте! Сонце і серце - хіба то рима?????

 06.11.2012 18:31  Каранда Галина => © 

розмір гарний.
що ж Ви так про ніч?) вона хороша!)

 06.11.2012 18:02  Наталя Данилюк => © 

Гарно,пане Романе,образно!Захід сонця дійсно нагадує розлиту по небу кров.Яскраве художнє полотно Ви змалювали.