08.11.2012 11:46
-
241
    
  9 | 9  
 © Бойчук Роман

СТЕЖКАМИ СУМЛІННЯ

СТЕЖКАМИ СУМЛІННЯ

Передзвони,  перегуки,  переливи,

Переспіви,  перемовини  в  мені:

Тарабанять  в  шибки  серця  думи-зливи;

В  протиріччях  б"ються  мої  "так  чи  ні".


І  чи  "бути  чи  не  бути",  як  в  Шекспіра  -

Розривають  мою  душу  на  шматки.

Від  терпких  сліз  на  обличчі  терпне  шкіра;

Нитка  Долі  потрапляє  у  пастки.


Але  скільки  б  не  скитався  я  стежками

Власних  сумнівів  з  провиною  в  душі,

Скільки  б  раз  не  сперечався  я  з  думками,  -

Всі  мої  вони,  а  не  чиїсь..,  чужі!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.11.2013 15:19  Марія Новогроцька => © 

Гарно! Прекрасний початок! дякую!

 09.11.2012 18:00  Лідія Яр => © 

Вічне- "ТАк чи ні" "Бути чи не бути", мабуть так і залишиться вічним...
Оте, про терпкі сльози, від яких шкіра терпне - зачепило...
Взагалі все цікаво, початок шикарний.

 08.11.2012 20:42  Марієчка Коваль 

сумління... Чудові, добре сформульовані, знайомі, думки.

 08.11.2012 15:34  Каранда Галина => © 

знайомі роздуми. Теж писала про "так і ні", чуть в іншому ракурсі, правда... так що мої таргани Ваших розуміють!)

 08.11.2012 14:21  Сашко Новік => © 

Та да) у кожного свої таргани і кожному рідні

 08.11.2012 13:39  Тетяна Чорновіл => © 

Запитання ці серце рвуть. Та відповідь шукати тільки Вам!
Прекрасни вірш у роздумах! :)
Десь дівся інтимщик, з кожним віршем мудрішаєте і римуєте смуток у рядки! :))

 08.11.2012 12:58  Наталя Данилюк 

Все своє життя розриваємось між "бути" чи "не бути",між "так" чи "ні".Стільки протиріч довкола,що докопатися до істини непросто.Та голос серця завжди підкаже правильний шлях.Філософсько,пане Романе.