Вовче
з рубрики / циклу «різне»
Ненависний ланцюг цей розірву
На прив,язі мов пес сижу. Доволі!
Від кінчика хвоста і аж до вух
Одного прагну - волі! Волі! Волі!
Я нею душу роз,ятрив у кров
Дізнався випадково, при нагоді,
Що у вовків буває теж душа...
А у людей вона, чомусь, не в моді...
Іще ривок. У ранах шия вся
Жорсткий нашийник начепили люди
Та, все одно, ланцюг цей розірву,
Бо я не пес! Я гавкати не буду!
Коли ланцюг цей клятий розірву
Усмішку хижу я покажу долі...
Нехай лиш мить на волі проживу,
Але ж помру я, все-таки, на волі...
