Стрілки годинника впинаються в серце...
Стрілки годинника впинаються в серце.
Невпинно дописую останні сторінки.
Десь поза часом, у стані інерції,
я жду за кулісами своєї оцінки...
Дописана п`єса, банальні всі ролі -
Опальний коханець і Невідомий поет,
Солдат безвідмовний - баталій без крові,
Патріот невимовний, як умовний багнет.
І Блудним я сином вертав з закордону,
витираючи сльози у чужих матерів.
Зрадливий дружинам, вертався до дому,
з віртуозною прозою мужів-бунтарів.
Тут масок не треба - обличчя у гримі.
Є тариф за добро і за гріх - по системі.
Герої на сцені. Суфлер є незримий.
Сьогодні злий геній - амплуа... все по схемі.
Остання частина. Монолог. Тишина.
Секунда, і зникне моя квінтесенція.
Час стигне...Зала пуста. Чужа. Крижана...
І остання ін`єкція ...терцій у серце.
м.Прилуки, 21.11.2012р.
