Літо
з рубрики / циклу «Зачарування»
Літо, коли діброви і гаї
У розкошах, зелених шатах,
Й затихли птахи й солов`ї.
У гніздах виводки малі,
Й ростуть вже солов`ята.
Літо, це квіти залягли в лугу,
В`юнки плющі обпутали кущі,
Коли веселка в річку опуска дугу,
Й отари хмар із грозами й дощі.
Літо, це небо голубого купол,
З сонцем кохаються в горі,
Коли шумить сп`янілий тополь.
І вишні спіють, і затишно в дворі.
Літо, це спека й скошена трава,
І піт тече в труді з чола.
Збирають ранні вже хліба,
Меди із квітів несе бджола.
Літо, в розгар до півночі жнива,
Зерно завозять, сушать,
Пече і паре, остання вже жара,
Й роботи так багато дуже.
І ось кінчаються жнива,
Земля покрилася дозрілим плодом,
Під ніч тепло вмира,
То літо тепле вже уходе.
с.Чапаєве, Кегичівського району, Харківської обл.,
