Зануривши ноги у літо
Иоганн Готфрид Зейме
Зануривши ноги у літо,
Ковтаю початок тепла,
Нарешті я зможу збагнути,
Наскільки холодна була.
Розправлю за птахою крила,
З очей скину пасмо сумне,
У небо стрілою полину,
В лугах не шукайте мене.
Із цвіту зберу насолоду,
Заповню себе нею вщент,
Чекатиму сонця заходу -
Замовила ніч на десерт.
Наїмся, теплом навтішаюсь,
Полишивши мотлох в кущах,
А ранком назад повертаюсь,
З відталим добром у очах.